- наслідувальний
- —————————————————————————————наслі́дувальнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
наслідувальний
Смотреть что такое "наслідувальний" в других словарях:
наслідувальний — а, е. 1) Стос. до наслідування. 2) Який є результатом наслідування чужих зразків; позбавлений самостійності. Наслідувальна поезія … Український тлумачний словник
наслідувальність — ності, ж. Абстр. ім. до наслідувальний … Український тлумачний словник
звуконаслідувальний — а, е. Який базується на наслідуванні звуків або являє собою звуконаслідування … Український тлумачний словник
імітативний — а, е. Наслідувальний, несправжній, неоригінальний … Український тлумачний словник
неоригінальний — а, е. Схожий на іншого (інші), наслідувальний; запозичений … Український тлумачний словник
учнівський — а, е. 1) Прикм. до учень 1). || Признач. для учня, учнів; належний учневі, учням. 2) Прикм. до учнівство 1). Учнівські роки. || перен. Який не відзначається самостійністю, наслідувальний … Український тлумачний словник
